Відкрите заняття з живопису
Атестація педагогічних працівників – це важливий етап діяльності навчального закладу, спрямована на всебічне комплексне оцінювання їх педагогічної діяльності, за якою визначаються відповідність педагогічного працівника займаній посаді, рівень його кваліфікації, присвоюється кваліфікаційна категорія, педагогічне звання.
Відкрите заняття – загальноприйнятий методичний захід, під час якого відбувається показ кращого досвіду, пропаганда нових педагогічних надбань і актуальних питань методики, розвиток пізнавальної самостійності студентів, комплекси використання засобів навчання тощо). Без відкритого заняття (виховного заходу) неможливо здійснити поширення і впровадження кращого педагогічного досвіду. Цю думку підтверджував відомий учений і педагог Микола Пирогов: “Як же можна це довести інакше, як не запросивши товаришів на свій урок і не переконавши на власному досвіді”.
Ділитися досвідом – це чудова можливість і набувати його. Зовсім недавно своїм досвідом педагогічної діяльності поділилася викладач – Шийчук Інна Олегівна. Заняття відбулося з дисципліни живопис на 3 курсі спеціалізації «Художнє ковальство».Тема заняття: Натюрморт з гіпсовою головою. Етап виконання завдання: Композиційне вирішення. (Аналіз постановки натюрморту, вибір положення, компоновка зображення).
Загалом, усі заняття, зазвичай, між собою схожі, бо мають початок, середину та завершення. Заняття Інни Олегівни було витонченим та віртуозним. Вона зуміла поєднати теоретичну та практичну частини в одне ціле. Викладач змістовно та логічно подала інформацію стосовно теми заняття, розкрила проект відкритого заняття, визначила ідею досвіду, виховні цілі, його мету. Застосовуючи у лекційній частині мультимедійні засоби, наочні матеріали, схеми, зробила глибокий аналіз побудови натурної постановки.Логічно, послідовно розкрила сутність завдання, його міжпредметний зв’язок з рисунком, пластичною анатомією та значущість у формуванні художнього бачення студентів.Цікавою особливістю була презентація творчості художників епохи Відродження – Альбрехта Дюрера, Леонардо да Вінчі, Мікеланджело Буонаротті, Жана-Антуана Гудона — французького скульптора доби просвітництва і класицизму.
У практичній частині викладач працювала індивідуально з кожним студентом.По завершенню заняття зробила загальний аналіз виконаної частини завдання з урахуванням позитивної та негативної сторін кожного рисунка.
Заняття було цікавим та пізнавальним. Не було у ньому «штучності» чи «показовості». Інтелігентність, виваженість, та професіоналізм Інни Олегівни створив затишну, творчу атмосферу, яка спонукала до дії, до рисування.
Голова циклової комісії рисунка, живопису та скульптури
Ірина Ребенчук