Стежками історії

Стежками історії...

    Велич карпатського краю зігріває душу збереженими традиціями й насиченістю щирої любові до неньки України. Побачивши один раз вироби місцевих майстрів, назавжди закарбовуєш в душі глибокий спогад про: різьблені тарелі, ворсисті гобелени, ковані візерунки, мов сонцем вишиті сорочки та філігранні прикраси зі срібла.
   Серед такого раю, у місті яке зветься «Перлина Карпат» гарячого осіннього дня, 15 жовтня 1905 року з дозволу Міністерства освіти та культури Австро-Угорщини та після відповідного рішення Буковинського краєвого парламенту у місті Вижниця відкрили мистецьку школу під назвою «Крайова школа різьбярства, токарства та металевої орнаментики (оздоби)», навчання в якій велось українською мовою.
   Від того часу які тільки зміни не зустріли стіни теперішнього коледжу, перейменування в тому числі «Крайовий науковий заклад токарства, різьбярства та металевої орнаментики» (1911 році) і з того часу випускники, згідно з новим статусом, отримували право організовувати власну справу і навчати учнів декоративно-прикладному мистецтву. Потім Румунська влада у 1921 році на базі крайової школи організувала заклад під назвою «Нижча школа мистецтва і ремесла». У 1931 році її реорганізували у середній спеціальний мистецький навчальний заклад під назвою «Вижницька індустріальна чоловіча гімназія». А коли у 1940 році Північна Буковина увійшла до складу Української РСР. За рішенням Чернівецького облвиконкому рад трудящих на її базі утворили «Вижницьке державне художньо-промислове училище».
   Роки йшли, нові майстри народжувались в колисці Буковинської альма-матер, але пам’ять про одного із засновників зберігалась і примножувалась.
В 1990 році, рішенням Ради Міністрів УРСР навчальному закладу було присвоєно ім’я визначного українського майстра-різьбяра Василя Юрійовича Шкрібляка (07.01.1856 – 21.11.1928) – видатного народного майстра художнього різьблення, викладача і старшого сина класика гуцульської різьби ХІХ ст. Юрія Івановича Шкрібляка. Наслідуючи та розвиваючи батьківські прийоми різьблення, він удосконалював традиційну гуцульську «суху» різьбу – ускладнював композиції різноманітних творів, вміло декорував їх інкрустацією, розкладаючи кольорові акценти. Працював у техніці «сухої» плоскої різьби, рельєфної різьби, інкрустації, інтарсії, випалювання, мосяжництва, жирування.
   З перших днів відкриття «Крайової школи різьбярства, токарства та металевої орнаментики (оздоби)» у 1905, Василь Шкрібляк став одним із засновників Вижницької школи столярства, токарства, різьбярства та металевої орнаментики та працював викладачем закладаючи в майбутніх майстрів неймовірні знання, любов та унікальність до матеріалу, що дихає до дерева, яке під працьовитими руками перетворюється у шедевр.
   Беручи постійну участь у виставках Василь прославляв Україну своєю майстерністю:
-Етнографічна виставка (Коломия, 1880);
-Виставка Господарського промислу (Тернопіль, 1884), (Краків, 1887), (Львів, 1894,1905);
-Виставка Домашнього промислу (Коломия, 1912).
  Твори Василя Шкрібляка зберігаються в музеях України та за кордоном, а також у приватних колекціях.
За період свого розвитку, а це вже 117 років!, переживши кілька режимів, змін влади та боротьбу за мистецьку освіту в Україні, Вижницький художній навчальний заклад став центром розвитку декоративно-прикладного мистецтва Буковини, важливою складовою ланкою культури України, знаним мистецьким осередком у багатьох країнах світу. Попри плин часу, Вижницька школа зберегла своє обличчя і залишається незмінним оберегом традиційного народного мистецтва нашого краю поєднуючи їх з сучасними тенденціями. Живучи та працюючи по принципу «Через творчість – до успіху!» кожен рік коледж проводжає в мистецькі лани своїх випускників та ласкаво приймає підростаючих митців на 10 спеціальностей, опанувавши які студенти займуть свою нішу на мистецькому фронті не тільки України, але і за її межами.
   Ми пишаємося своїми випускниками, серед яких близько трьохсот осіб – члени Національної спілки художників України, більш як двісті – члени Спілки дизайнерів України та Спілки народних майстрів України. Майже сімдесят випускників – кандидати та доктори наук. У навчальному закладі навчалися: лауреат премії ім. Т. Шевченка, народний артист України В. Зінкевич; заслужений діяч мистецтв України А. Дутківська; заслужені художники України О. Теліженко, М. Білик; заслужені працівники культури Е. Жуковський, В. Васьков, В. Жаворонков, І. Сидорук та ін. Десятки випускників є лауреатами й дипломантами різноманітних всеукраїнських і міжнародних премій. Викладацький та студентський колективи коледжу сповнені бажання й рішучості розвивати й надалі своєю самовідданою працею кращі ідеї та традиції української культури.

Спеціалізації

Slider