Чарівник дерева

Щедра талантами вижницька земля стала батьківщиною для Степана Васильовича Вархоли, викладача коледжу, прекрасного педагога-художника, чуйної, доброї людини.

Народився він 1 січня 1928 р. в селі Воля Матіяшовова Лісківського району Львівської області (нині Жешовського воєводства Польщі). У 1946 р. його сім’ю було примусово переселено в с. Рожнів Косівського району , Івано-Франківської області. Здобував освіту в Косівському училищі прикладного мистецтва, згодом у Львівському інституті декора­тивно-прикладного мистецтва. Після закінчен­ня у 1958 р. став викладачем композиції і майстерності з художньої обробки дерева Вижницького училища прикладного мистецтва.

Тут працював 35 років. Це був педагог – новатор, вмілий організатор на будь-якій по­саді: директор, заступник директора, голова циклової комісії училища і об’єднаної комісії на­вчальних закладів середньої спеціальної ос­віти Міністерства освіти України.

Цілу плеяду молодих митців: членів Національної Спілки художників України,  Національної спілки майстрів народного мистецтва України, виховав за роки своєї праці Степан Васильович. Закоханий у дерево, педагог намагався привити свою любов до нього студентам. «Дерево – не тільки будівельний матеріал, а основа мистецтва. Воно має здатність бути живим як у світлі сонця, так і в затінку», – любив говорити викладач.

Працюючи викладачем, Степан Васильович разом зі своїми колегами вперше вводить в композицію проектування малих архітектурних споруд: в’їзні знаки, дошки пошани, криниці, каплиці, альтанки. Розширюється тематика курсових і дипломних робіт, комплексно вирішується оформлення інтер’єрів. Викладацький колектив відділу розробив програми для середніх навчальних закладів прикладного мистецтва із спеціальностей: «Художня обробка дерева», «Практичне навчання в майстернях», «Народні художні промисли», «Столярна справа», «Рельєфна різьба». При його сприянні введено курс навчання основ рельєфної різьби, інтарсії і лозоплетіння. Оформляв офіси у районах Чернівецької області та Інституті литва Академії наук України міста Києва. Активний учасник обласних, республіканських та Всесоюзних виставок в Чернівцях та Києві.

 Викладач-методист, нагороджений знаком «Відмінник середні спеціальної освіти», дипломом першого ступеня ВДНГ УРСР, грамотами Міністерства місцевої промисловості УРСР та Президії Українського комітету профспілок.

Вів велику громадську роботу. Депутат Вижницької районної, міської ради. Член первинного осередку товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка Вижницького коледжу.

Вийшовши на заслужений відпочинок, Степан Васильович продовжував спілкуватися з молодими викладачами, своїми вихованцями. Бажав відділу художньої обробки дерева «завжди бути традиційно ведучим, гордістю Буковини і України, щоб слава його стала небувалою – всесвітньою».